ЗМІ про нас

«Класна» пшениця буде в дефіциті, – Рафаель Гороян для Агро Перспектива

20.07.2016

Голова наглядової ради «Прометей» Рафаель Гороян стверджує, що експорт зерна – один з найбільш надійних джерел валютної виручки. Компанія працює на ринку зерна більше 20 років.
Цей маркетинговий рік компанія закрила з показниками товарообігу близько 1 млн тонн, що в 2,8 рази більше в порівнянні з попереднім сезоном. Про внутрішній і зовнішні ринки зернових – Рафаель Гороян.
У цьому сезоні, за попередніми оцінками, експорт зернових перевищив 39 млн тонн. Це межа можливостей країни, або є ще потенціал? Які культури, вирощені в Україні, можуть бути затребувані на зовнішніх ринках у великих обсягах? Ваші оцінки і прогноз на 2016/2017.
Ми вже бачимо за підсумками збирання врожаю поточного року, що на півдні України врожайність вище як мінімум на 15%. Така ж тенденція простежується в Центральній і Північній Україні. Тому в сезоні 2016/2017 обсяг експорту менше не стане. Якщо розглядати в розрізі культур, то велика перспектива зростання експорту у кукурудзи. Зараз активно включився китайський ринок. Китайські інвестори заходять в Україну, поступово освоюють ринок. Відкриття нових перевантажувальних терміналів в Миколаївському морпорту – тому підтвердження. Тому рівень експортних поставок кукурудзи найближчим часом зросте.
Наскільки великі заробітки в бізнесі, пов’язаному з експортом зернових?
Завдяки гарному врожаю, в цьому сезоні є всі передумови для нарощування експорту. Згадаймо 2013/2014 маркетинговий рік: Україна поставила на зовнішні ринки більше 32 млн тонн зерна. У 2014/2015 – близько 35 млн тонн. Сезон 2015/2016 – рекордний. Чітко прослідковується тенденція зростання. До речі, «Прометей» в цьому питанні теж не відстає. Наша виручка від експорту за 2015 календарний рік перевищила $52 млн. Упевнений, що поточний рік закриємо ще краще.
Багато учасників ринку як і раніше нарікають на те, що порти, інфраструктура в портах не дозволяє зробити ривок з точки зору обсягів експорту. Чи згодні Ви з таким твердженням? Оцініть нинішні потужності в портах і потребу в потужностях з перевалки зернових.
Дефіцит портових потужностей незначний, але все ж є. З іншого боку, сказати, що аграрій їх потребує, теж неправильно. Інша справа, що у наших виробників немає культури роботи з франко-елеваторами. Я постійно чую фразу – «вигідніше возити в порти». Але ця думка помилкова, і я можу посперечатися про це з будь-яким виробником або логістом.
Ми намагаємося мотивувати аграріїв працювати з нашими франко-елеваторами: ми не беремо плату за приймання зерна, як і за перший місяць зберігання продукції. Але головна перевага – це оперативне вивантаження, якого ви ніколи не досягнете в портах. Гарячий сезон, траса Одеса-Миколаїв і що ми бачимо?
Тисячі машин стоять з перевантаженням, кілометрові черги на під’їздах до портів. А це все простої, втрачений час, якого так не вистачає в період збирання врожаю.
Чим, на Ваш погляд, обумовлена активність будівництва терміналів в Україні в останні два роки? Чи можна трактувати активність в цьому сегменті як відновлення інвестиційної привабливості країни на зовнішніх ринках в цілому?
Нові портові термінали будують потужні компанії, транснаціонали з величезним капіталом. Для них подібні фінансові вкладення – ризик невеликий. Взяти, приміром, компанії «Бунге» і «Кофко». Будівництво перевантажувальних комплексів почалося задовго до зміни влади. Тому я б не став зараховувати бали новому уряду, це не заслуга нової влади. Інвестиційний клімат безпосередньо залежить від ситуації в країні. Питання з корупцією до сих пір не вирішене. А це головний фактор, який лякає інвестора. Судова і фіскальна системи теж прозорішими не стали. Незначні зміни відбулися в роботі держструктур: десь на 10% умови стали комфортніші.
Оцініть перспективи експорту продуктів переробки зернових: борошно, крупа, комбікорм.
Хотілося б, щоб держава стимулювала виробництво готової продукції всередині країни, а не тільки нарощування обсягу експорту. Перш за все, будь-яке виробництво – це нові робочі місця. Що стосується експорту борошна та інших продуктів, то потрібно покращувати їх якість, щоб вільно конкурувати на ринку. Ми дуже мало торгуємо з Європою. В принципі нашу готову продукцію Європа і не чекає. Вони розвивають власне виробництво, а сировину їм вигідно купувати у нас. Без активної участі держави, це питання з місця не зрушиться. Потрібно дотувати, допомагати місцевим виробникам, як це робить, наприклад, Казахстан.
Чи треба розвивати сегмент перевезень зернових автотранспортом, або все ж зосередити зусилля на розвитку перевезень річка-море?
Річкові перевезення однозначно дешевші. Але у автотранспорту є і свої плюси. Завантаження баржі – це мінімум 2-3 тис. тонн. Автотранспорт значно прискорює процес завантаження будь-якого заводу, порту, елеватора.
Якими бачите ціни на зернові в сезоні 2016/2017?
З огляду на високу врожайність, старт буде непоганий. Але очікується падіння в ціні фуражної групи. Продовольчого зерна, якісного, буде небагато, так як частина пшениці піде в фуражну. Через масові дощі, з пшениці вимита клейковина. «Класна» пшениця буде в дефіциті, а через надлишок на ринку фуражної, ціна знизиться і на ячмінь, і на кукурудзу.

Читайте також

Водохресні купання “прометеївців” 2017!

​Для колективу групи «Прометей» водохресні купання – улюблена щорічна...

19.01.2017
Вітчизняне лабораторне обладнання поступається іноземним аналогам в довговічності - директор "Прометей-Гребінки"

Про те, якою має бути ідеальна лабораторія елеватора в коментарі аграр...

27.02.2015
Рафаель Гороян: «Елеваторний арсенал« Прометей »збільшився до 24 комплексів, а Сумська область стала дев'ятим регіоном, де буде представлена ​​група»

Компанія «Прометей» приступила до активного розширення елеваторних пот...

18.06.2020