ЗМІ про нас

«Класна» пшениця буде в дефіциті, – Рафаель Гороян для Агро Перспектива

20.07.2016

Голова наглядової ради «Прометей» Рафаель Гороян стверджує, що експорт зерна – один з найбільш надійних джерел валютної виручки. Компанія працює на ринку зерна більше 20 років.
Цей маркетинговий рік компанія закрила з показниками товарообігу близько 1 млн тонн, що в 2,8 рази більше в порівнянні з попереднім сезоном. Про внутрішній і зовнішні ринки зернових – Рафаель Гороян.
У цьому сезоні, за попередніми оцінками, експорт зернових перевищив 39 млн тонн. Це межа можливостей країни, або є ще потенціал? Які культури, вирощені в Україні, можуть бути затребувані на зовнішніх ринках у великих обсягах? Ваші оцінки і прогноз на 2016/2017.
Ми вже бачимо за підсумками збирання врожаю поточного року, що на півдні України врожайність вище як мінімум на 15%. Така ж тенденція простежується в Центральній і Північній Україні. Тому в сезоні 2016/2017 обсяг експорту менше не стане. Якщо розглядати в розрізі культур, то велика перспектива зростання експорту у кукурудзи. Зараз активно включився китайський ринок. Китайські інвестори заходять в Україну, поступово освоюють ринок. Відкриття нових перевантажувальних терміналів в Миколаївському морпорту – тому підтвердження. Тому рівень експортних поставок кукурудзи найближчим часом зросте.
Наскільки великі заробітки в бізнесі, пов’язаному з експортом зернових?
Завдяки гарному врожаю, в цьому сезоні є всі передумови для нарощування експорту. Згадаймо 2013/2014 маркетинговий рік: Україна поставила на зовнішні ринки більше 32 млн тонн зерна. У 2014/2015 – близько 35 млн тонн. Сезон 2015/2016 – рекордний. Чітко прослідковується тенденція зростання. До речі, «Прометей» в цьому питанні теж не відстає. Наша виручка від експорту за 2015 календарний рік перевищила $52 млн. Упевнений, що поточний рік закриємо ще краще.
Багато учасників ринку як і раніше нарікають на те, що порти, інфраструктура в портах не дозволяє зробити ривок з точки зору обсягів експорту. Чи згодні Ви з таким твердженням? Оцініть нинішні потужності в портах і потребу в потужностях з перевалки зернових.
Дефіцит портових потужностей незначний, але все ж є. З іншого боку, сказати, що аграрій їх потребує, теж неправильно. Інша справа, що у наших виробників немає культури роботи з франко-елеваторами. Я постійно чую фразу – «вигідніше возити в порти». Але ця думка помилкова, і я можу посперечатися про це з будь-яким виробником або логістом.
Ми намагаємося мотивувати аграріїв працювати з нашими франко-елеваторами: ми не беремо плату за приймання зерна, як і за перший місяць зберігання продукції. Але головна перевага – це оперативне вивантаження, якого ви ніколи не досягнете в портах. Гарячий сезон, траса Одеса-Миколаїв і що ми бачимо?
Тисячі машин стоять з перевантаженням, кілометрові черги на під’їздах до портів. А це все простої, втрачений час, якого так не вистачає в період збирання врожаю.
Чим, на Ваш погляд, обумовлена активність будівництва терміналів в Україні в останні два роки? Чи можна трактувати активність в цьому сегменті як відновлення інвестиційної привабливості країни на зовнішніх ринках в цілому?
Нові портові термінали будують потужні компанії, транснаціонали з величезним капіталом. Для них подібні фінансові вкладення – ризик невеликий. Взяти, приміром, компанії «Бунге» і «Кофко». Будівництво перевантажувальних комплексів почалося задовго до зміни влади. Тому я б не став зараховувати бали новому уряду, це не заслуга нової влади. Інвестиційний клімат безпосередньо залежить від ситуації в країні. Питання з корупцією до сих пір не вирішене. А це головний фактор, який лякає інвестора. Судова і фіскальна системи теж прозорішими не стали. Незначні зміни відбулися в роботі держструктур: десь на 10% умови стали комфортніші.
Оцініть перспективи експорту продуктів переробки зернових: борошно, крупа, комбікорм.
Хотілося б, щоб держава стимулювала виробництво готової продукції всередині країни, а не тільки нарощування обсягу експорту. Перш за все, будь-яке виробництво – це нові робочі місця. Що стосується експорту борошна та інших продуктів, то потрібно покращувати їх якість, щоб вільно конкурувати на ринку. Ми дуже мало торгуємо з Європою. В принципі нашу готову продукцію Європа і не чекає. Вони розвивають власне виробництво, а сировину їм вигідно купувати у нас. Без активної участі держави, це питання з місця не зрушиться. Потрібно дотувати, допомагати місцевим виробникам, як це робить, наприклад, Казахстан.
Чи треба розвивати сегмент перевезень зернових автотранспортом, або все ж зосередити зусилля на розвитку перевезень річка-море?
Річкові перевезення однозначно дешевші. Але у автотранспорту є і свої плюси. Завантаження баржі – це мінімум 2-3 тис. тонн. Автотранспорт значно прискорює процес завантаження будь-якого заводу, порту, елеватора.
Якими бачите ціни на зернові в сезоні 2016/2017?
З огляду на високу врожайність, старт буде непоганий. Але очікується падіння в ціні фуражної групи. Продовольчого зерна, якісного, буде небагато, так як частина пшениці піде в фуражну. Через масові дощі, з пшениці вимита клейковина. «Класна» пшениця буде в дефіциті, а через надлишок на ринку фуражної, ціна знизиться і на ячмінь, і на кукурудзу.

Читайте також

Глава «Прометея» Рафаель Гороян: Позитивні зміни в аграрному бізнесі відбуваються вже сьогодні

Керівник групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян зазначає, що сьогодн...

03.08.2017
Зембанк виробничої компанії «Прометей» збільшився до 20 тис га

На початку квітня група компаній «Прометей», закрила угоду про придбан...

09.04.2021
Водохресні купання “прометеївців” 2017!

​Для колективу групи «Прометей» водохресні купання – улюблена щорічна...

19.01.2017