ЗМІ про нас

"Прометей" повернув частину елеваторів на півдні, але побоюється їх недозавантаження через скорочення майбутніх урожаїв – власник групи Гороян. Інтерв'ю ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА

24.12.2022

Інтерв'ю ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА з власником зернотрейдингової групи компаній "Прометей" Рафаелем Горояном про ситуацію на звільнених від окупантів землях холдингу, поточні проблеми та шляхи їх вирішення, а також важливість для держави не допустити скорочення врожаю в найближчі роки.

– Рафаелю Ваагновичу, ви відновили доступ до деокупованих активів на півдні України. Що там зараз?

- Вісім елеваторів компанії постраждали дуже сильно: чотири досі в окупації в Запорізькій області, чотири сильно постраждали.

Наразі ЗСУ звільнили Снігурівку. Наш елеватор там повністю замінований, зараз працюють сапери, і ми чекаємо, поки нам дозволять розпочати роботу.

В активах компанії є 20 тис. га землі та десь 2 тис. га були окуповані. На звільнених землях жахлива ситуація. Поля заміновані, ми не можемо сіяти.

Загалом "Прометей" сильно постраждав в активах та товарі. Втрати у товарі становлять $40-45 млн, наразі триває експертиза. Також ми втратили $10-15 млн у капіталі.


– Ексцеси на елеваторах під час війни були?

- У нас Вознесенський елеватор цілеспрямовано бомбардували кілька днів поспіль. Чому саме його – невідомо. Там не було нічого військового: ні бази, ні техніки, ні складу. За один день чотири ракети прилетіли на елеватор, а за кілька днів, коли на елеваторі був персонал, знову були прильоти.


- Наскільки постраждали площі під зрошенням вашої компанії, чи їх зараз відновлюватимуть?

- Зрошення вкрадено та знищено країною-агресором Росією. У Снігурівці до війни було близько тисячі чи півтори тисячі гектарів під поливом, зараз їх немає. Але для відновлення немає впевненості у завтрашньому дні.

Зараз не зовсім правильно для бізнесмена інвестувати у дороге іноземне обладнання, без впевненості у завтрашньому дні.


– З якими проблемами стикається зараз зернотрейдинг?

- Ми працюємо, щодня приймаємо безліч нестандартних рішень, але є дуже серйозна проблема – держава не відшкодовує ПДВ, цей податок залишається як нульовий кредит державі, його просто не відшкодовують.

Держава перед компанією "Прометей" має багатомільйонний борг із відшкодування ПДВ за період понад рік, ще з довоєнного часу. Ми терпляче чекаємо на повернення ПДВ, але це терпіння може закінчитися. Наразі його відшкодовують точково, за незрозумілими критеріями, як за часів Януковича, коли податок "дисконтували", валізки носили тощо. Але компанія "Прометей" має свої принципи. Ми ніколи ніяких хабарів не давали за відшкодування ПДВ, оскільки це позбавляло нас конкурентоспроможності.

Ми завжди зверталися по допомогу до ЗМІ, якщо нам треба було щось говорити голосно, влаштовували біля податкової інспекції великі пікети. При владі Порошенка (експрезидента України Петра Порошенка – ІФ-Україна) збирали пікети на 3,5 тис. осіб зі співробітників "Прометея" та членів їхніх сімей, коли головним податківцем був Насіров (колишній голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров – ІФ-Україна). То була ціла революція. На мою думку, через місяць після цього його вигнали і він зараз, здається, під слідством (Вищий антикорупційний суд України 31 жовтня 2022 року обрав йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою внесення 523,2 млн грн застави – ІФ-Україна).

Коли середній бізнес масово сердиться, все погано закінчується. Ми не повинні бачити ситуацію, коли ПДВ точково комусь відшкодовують за невідомо які блага.

Водночас вони хочуть "домовлятися", а ми завжди лаємося - ми не хочемо ні з ким "дружити та спілкуватися". Ми "інтимної обстановки" не створюємо, тож у нас конфлікт постійно...Але й це переборемо, хоча втратимо на інфляції великі гроші. Наші принципи набагато важливіші за гроші. Якщо ми забруднимося корупційним брудом, нам потім не відмитися.


- Як можна зменшити витрати на елеватори шляхом скорочення витрат? Переходити на твердопаливні зерносушарки, наприклад?

- Щодо твердопалива, то зараз це є трендом, проте вже були різні історії. Спочатку була мода на газ, солярку, зріджений газ, тепер – тверде паливо. Але всі ці виробничі цикли за один день ти не збудуєш і не зміниш.

Не думаю, що треба все кидати і це робити. Мені здається, це явище тимчасове.

Твердопаливні котельні дуже складна історія для сушіння кукурудзи, оскільки її треба виводити на підвищені температури, а за допомогою пелети це важко робити. Тим більше, якщо ми це зробимо, а війна закінчиться і газ із соляркою подешевшають, то ці витрати будуть невиправданими. Якщо "пелетний" тренд триватиме рік-два, ми будемо туди йти.


- Який обіг вашого автопарку днями? Берете на зворотному шляху якийсь вантаж із Європи?

- Максимальний обіг автопарку - 15-16 ходок на місяць, але за нинішніх умов черг на кордоні це 9-10 днів. Брати вантаж на зворотному шляху, це здається дуже вигідним, проте поки що відмовилися від цього.

Наприклад, ми зерно завезли до Румунії та десь поряд знайшли вантаж на дорогу назад. Поки доїдемо до нього, зерновоз має стояти у черзі, далі процес завантаження-вивантаження, потім він довго повертається в Україну "за семечкою". В результаті втрачаємо грошей більше, ніж якби не забрали якийсь вантаж.


- Що буде з аграрним сектором у найближчі кілька років?

- Від українського агросектора залежатимуть світові ціни на пшеницю, ячмінь, кукурудзу, усі коливання на біржі у Чикаго, хоча на це зараз ніхто не звертає уваги...

Треба розуміти, що ми минулого року зібрали 120 млн тонн зернових та олійних культур, цього року вже впали до 60 млн тонн, а наступного року, за моїми прогнозами, буде 40 млн тонн, тобто падіння в 300%! При цьому всю інфраструктуру України заточено під урожай у 120 млн тонн і навіть більше - це те, чого ми досягли за 30 років незалежності. Вся інфраструктура розрахована на 120 млн тонн: автомобілі, вагони, станції, порти, елеватори - а товару не буде!

Що ми матимемо? Перше – обвал у ціні активів інфраструктурного бізнесу в Україні. Друге – різке зростання світових цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь. На соняшник і сою не злетять, вони добре почуватимуться. Але ми побачимо серйозну проблему із пшеницею, оскільки це політизована культура, це хліб, і на ній потрібно наголосити.

Буде дуже різкий дефіцит пшениці, ячменю та кукурудзи. Соняшника та сої буде достатньо, це високомаржинальні культури. А от кукурудзу не сіятимуть. Нині сушити її дорого, цьогорічний урожай збирати не можуть, експортувати не можуть. А потім, коли ми виграємо війну (а я думаю, це незабаром станеться), порти відкриються, світло з'явиться, а ми отримаємо дефіцит продукції.

І щоб ми не побачили різкого провалу експорту через два роки, а ми його, швидше за все, побачимо, потрібні термінові дотації з боку держави для агровиробника, кредити під держгарантії. Причому, дуже терміново, буквально на вчора. І це треба робити лайтово, без складних оформлень, бо середній та дрібний український фермер не любить нічого оформлювати. Наразі треба рятувати агровиробника! Інакше в країні не буде агросектора, оскільки країна буде без валюти, на нас чекає серйозне безробіття, велика інфляція, і тоді всі справи підуть не туди.


- Що може зробити бізнес, щоб допомогти аграріям не скотитися до 40 млн урожаю в 2023 році
?

- Це процес уже неминучий і запобігти йому неможливо. І дай Боже нам зібрати врожай у 40 млн тонн. Чому?

А ось поставимо себе на місце фермера. Він посіявся, але не може його зібрати у всіх регіонах, коли 15% території країни тимчасово відійшло ворогові. Не може зібрати, бо стріляють, не може завезти врожай на елеватор, бо зерносушарка без світла не може збирати, бо солярку розраховував по 28 грн/л, а зараз вона виросла до 60 грн/л, а ще різко погіршилася ситуація з логістикою, тому що всі машини стоять у порту.

Допустимо, ці питання він вирішив. У результаті він продає врожай за ціною, меншою, ніж минулого року. З'явилося багато додаткових витрат по всьому ланцюжку, починаючи з того, що був закритий зерновий коридор, і ми возили зерно через Рені та Ізмаїл, що сильно дисконтувало ціну для фермера.

Зараз відкрили зерновий коридор, але там великі черги, тому наш покупець закладає $30/тонну демереджу, тобто щодня ми просто платимо $10-15 тис., доки корабель стоїть. І це все з кишені фермера, страждає в цій ситуації лише він.

І що він у такій ситуації робитиме? Сіяти не буде, бо пшениця економічно не вигідна, про кукурудзу взагалі мовчимо - зараз 30% кукурудзи в полях, і вже сніг пішов, її не можна прибирати. Це серйозні втрати. Тому він сіятиме лише насіння соняшника, бо воно саме по собі дороге, а витрати на транспорт ті самі, що й на пшеницю. Вітчизняні олійноекстракційні заводи будуть щасливими, але зараз вони теж залежать від електрики. Раніше послуги "крашу", переробки олійних, коштували $30-40/тонна, а зараз на генераторах коштуватимуть $80-100, і це все з кишені фермера.

Так, раніше фермери дуже добре заробляли, але зараз у них жировий запас мінімальний. Наш фермер одразу витрачає прибуток на трактори, машини і таке інше. Він не збирає - такий наш менталітет. Тому він сіяти не буде, а буде або щонайменше сіяти соняшник без дорогих добрив, або взагалі банкрутуватиме або зупинятиме роботу. Ось така серйозна проблема чекає на нас невдовзі.

При цьому зернотрейдинг теж впаде, і далі ми потрапимо у страшну стагнацію. Щоб цього не сталося за півтора року, набагато дешевше коштуватиме державі зараз допомогти фермеру, видати кредити. Нехай під якісь відсотки, і вона сама на цьому заробить, але це коштуватиме державі набагато дешевше, ніж мати неврожай. В іншому випадку вона втратить робочі місця, податки на зарплату, прибуток, ПДВ тощо, держава не матиме валюти і змушена буде витрачати величезні гроші на підтримку курсу гривні.

Тому краще якісь гроші, невеликі на сьогодні, фінансувати у фермера, щоб він у 2024 році хоча б вийшов на 70 млн тонн урожаю. Це у кращому разі, якщо держава докладатиме багатьох зусиль.

Текст: Олексій Козаченко

Читайте також

Рафаель Гороян розповість про переваги горизонтальної інтеграції

​Керівник групи «Прометей» Рафаель Гороян виступить з доповіддю про до...

16.03.2016
Понад 280 пенсіонерів отримали матеріальну допомогу від благодійного фонду Рафаеля Горояна

​Сьогодні, 25 січня, в благодійному фонді Рафаеля Горояна традиційний...

25.01.2016
Рафаель Гороян взяв участь в Міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я: Trade Must Go On»

Керівник групи «Прометей» Рафаель Гороян взяв участь в XIII Міжнародні...

28.04.2016