ЗМІ про нас

Власник «Прометея» Рафаель Гороян: Кредити - це зло для компаній - agravery.com

29.12.2015

Чому елеваторний бізнес і торгівля зерном краще, ніж капітальне будівництво і яким «Прометей» стане через кілька років?


Рафаель Гороян - нетиповий аграрій. Він прийшов в агробізнес з великого будівництва, коли після кризи 2008-2009 років попит на нерухомість впав і ринок завмер. Після того, як бізнесмен зіткнувся з 10-мільйонним боргом і невиконаними зобов'язаннями перед інвесторами (10 тис. Кв. Метрів житла було недобудоване), він зайнявся торгівлею зерном. При цьому прийняв принципове для себе рішення - розвивати бізнес без кредитів. Зараз компанія Горояна «Прометей» входить в 30 найбільших агрокомпаній України. В інтерв'ю Agravery.com Рафаель Гороян розповів про амбітні цілі розвитку компанії, щодо іноземних інвесторів до українських компаній і свій погляд на податкову реформу.

- Рафаель, в аграрній сфері є виробники - фермера, а є великі агрохолдинги. Як Ви можете охарактеризувати напрямок бізнесу «Прометея»?

- Сьогодні компанія «Прометей» займає особливу нішу в агрокомплексі, яку раніше ніхто не розпізнав. Ми правильно вгадали напрямок, яке варто розвивати. У мене були думки зайнятися і великим виробництвом, і будівництвом порту або олійно-екстракційного заводу. Але все це зійшло нанівець, коли я побачив, що між фермерами та великими трейдерами просто немає налагодженого зв'язку. З фермером необхідно спілкуватися, йому потрібен постійний контакт. Він вкладає колосальні сили і працю в виробництво продукції і заслуговує отримувати якісний сервіс при її продажу. Я зрозумів, що потрібно розвивати саме цей сегмент. Виробники знаходяться в рівних умовах при виборі покупця. Але, при продажу товару їм крім ціни, важливо розуміти, яка компанія його купує, як покупець веде угоду, які додаткові переваги має співробітництво з тим або іншим трейдером. Ми спеціалізуємося на торговельної діяльності. Сьогодні компанія «Прометей» - свого роду біржа, яка крім конкурентних закупівельних цін на зерно, пропонує виробникам вирішення питань зберігання, доробки і логістики зернових.

- Під час конференції в Женеві ви говорили про декілька запланованих угодах, які тоді були на початковій стадії. Якщо я правильно пам'ятаю, мова йшла про покупку елеваторів в Кіровоградській і Хмельницькій областях. Завершена угода і які зараз ваші потужності зберігання?

- Сьогодні в активах компанії вісім елеваторів. Це майже 400 тисяч тонн одноразового зберігання. На початку року ми плануємо завершити покупку ще чотирьох елеваторів - в трьох областях України, таким чином буде вже 600 тисяч тонн зберігання. Через 2-3 роки я планую, що загальна кількість елеваторних комплексів досягне 50. Втім, я для себе прийняв рішення, що не хочу себе пов'язувати ніякої програмою. Я звик інвестувати поступово, закріпитися на одній ділянці, потім рухатися далі.

НАЙЦІКАВІШЕ

В інтерв'ю Agravery.com Рафаель Гороян розповів про те, що:

1) фермерам вигідніше везти зерно на лінійні елеватори, ніж в порти;

2) планує поступово збільшувати мережу власних елеваторів;

3) західні інвестори готові вкладати кошти в Україну;

4) земельний мораторій необхідно продовжити.

- Розкажіть про свої елеватори.

- В основному, елеватори «Прометея» - склади підлогового типу зберігання або вертикальні бетонні силоси. Унікальність в чому? Горизонтальний елеватор забезпечує природний спосіб зберігання зерна, товар в ньому «дихає», а значить, зберігається довше і якісніше. Крім того, бетонний елеватор - це фортеця, яка стоїть до 100 років на відміну від силосного, термін експлуатації якого 10-12 років. Ми принципово не будуємо складів на новому, випадковому місці, а купуємо склади старого типу будови і відновлюємо їх, модернізуємо. Історично географія розташування елеваторів на території України не випадкова. Наші предки будували їх, з огляду на різні фактори - від схем посівних площ до підводки транспортних шляхів. Сьогодні просто потрібно розуміти, який «перехрестя» найбільш затребуваний. З початку створення бізнесу я орієнтуюся на виробника і рухаюся до нього назустріч, до його потреб та інтересів. Крім того, при придбанні елеваторів ми плануємо так, щоб логістика була максимально зручною і виробникові, і покупцеві.
- Ви говорите, аграріям везти зерно в порт не вигідно, вигідно на лінійні елеватори. Чому?
- Я вважаю, що кожен учасник аграрної ланцюжка повинен займатися своєю справою. Виробництво, зберігання та логістика, і, тим більше, торгівля зерном - безумовно, взаємопов'язані. Але, щоб виручити максимальний прибуток, потрібно займатися тим, що у тебе виходить найкраще. У період збирання врожаю фермер, який не має власних потужностей для зберігання, прагне швидше здати його. За багато років у нас сформувався стереотип, що в порту можна продати дорожче. В українські порти будуються кілометрові черги зерновозів. При цьому ніхто практично не підраховує, у скільки обходяться тижневі простої машин, або наскільки великий ризик псування або навіть крадіжки зерна в процесі транспортування, тому що на південь машини стікаються з усіх куточків країни. Низька вартість оплати праці водіїв і величезна кількість нелегальних «перевізників», неврегульованість галузі на законодавчому рівні - призводять просто до боротьби логістів за виживання. При цьому оплачує таку ризикову логістику - фермер. Тому я готовий посперечатися з ким завгодно і довести на практичних розрахунках, відвезти зерно на зберігання на найближчий лінійний елеватор вигідніше. Таким чином, можна не тільки зменшити витрати на логістику, а й сплановано продати урожай з елеватора за вигіднішою ціною в перспективі.

- Ви створили свою компанію без кредитів, як писалося в Forbes. Чи використовуєте ви кредитні кошти зараз, в яких обсягах?

- Так, я неодноразово підкреслював, що розвивати успішний бізнес можна тільки на власні кошти. Я зрозумів це на своєму досвіді, коли після 2008 року відновлювати бізнес довелося практично з нуля. Сьогодні з аналогічною ситуацією зіткнулися багато українських компаній. Кредити - це зло для компаній і для будь-якої економіки, як ми бачимо на прикладі Греції.

Гідного інвестиційного кредитування в Україні сьогодні немає, а те, що є - практично на кабальних умовах, і залучення цих коштів може бути небезпечним для компанії в умовах економічної нестабільності. При цьому я вважаю нормальним залучати невеликі кошти для поповнення обсягу оборотних коштів, і це дуже перспективно, як ми встигли переконатися на практиці. Але підходити до цього питання потрібно виважено і грамотно.

- Що Ви думаєте про сьогоднішній реформуванні країни як бізнесмен? Якою була Ваша реакція на зміну податкового режиму. Допоможе чи навпаки, посилить розвиток АПК зміна податкових пільг?

На всілякі заяви і обіцянки політиків я давно перестав звертати уваги. Так як віри до них немає ні найменшої. У нашій країні робити велику ставку на планування сильно не варто. Потрібно жити сьогоднішнім днем. Сумніваюся, що політики насправді зацікавлені що-небудь міняти. Звичайно ж, скасування спецрежиму для фермерів - ще одна палиця в колеса українському виробнику. Фермерство все ще необхідно дотувати, але навіть якщо це робити вибірково - потрібно ретельно продумати коли, кому і в якій мірі допомагати.

- Ще одна гучна тема - ринок землі. Як Ви вважаєте, чи готова сьогодні Україна до його введення? І кому, власне, вигідно стримування реформи?

- Я вважаю, що ні фермер, ні великі компанії, ні навіть державні інститути не готові до питання купівлі-продажу землі. Як фінансово, так і процедурно. Мораторій на продаж сільгоспземель необхідно продовжити як мінімум ще на 2 роки, до 2018. Ми прекрасно розуміємо, що зарубіжні інвестори давно поклали око на українські чорноземи і чекають виведення цього «товару» на ринок. Але від українського господаря земля не повинна відійти. Тому що в українців сьогодні є всі передумови нарощувати не тільки виробництво, а й переробку, а також інфраструктурний бізнес - торгівлю, зберігання, логістику. Я маю на увазі бізнес національного формату. Працювати над залученням інвестицій в ці галузі, а значить, і в Україні. А без володіння основними ресурсами, в т.ч. земель, це не має майбутнього.
- Скажіть, чи немає в планах «Прометея» наростити земельний банк і розширювати виробничий напрям? - Сьогодні в законопроекті про обіг сільгоспземель закладено, що купувати землі можуть тільки фізособи.

- Якщо цей законопроект приймуть, то, можливо, ми приймемо рішення про розширення земельного банку виробничої компанії «Прометей». Але потрібно враховувати 3 моменти: якою буде ціна на землю, друге - це якась буде процедура купівлі-продажу, і останнє - чи стане покупець надалі повноцінним власником. Я не прихильник екстенсивної стратегії розвитку бізнесу. В першу чергу потрібно вчитися отримувати максимальну вигоду з тих ресурсів, якими володієш. Тому сьогодні я бачу перспективу розширення бізнесу «Прометея» в традиційних для компанії напрямках.

- Ви частий учасник міжнародних форумів. Розкажіть, як сприймають у світі Україну потенційні партнери і інвестори? Чи складніше співпрацювати зараз, ніж до Революції Переваги?

- Так, намагаюся відвідувати великі заходи галузі, бути в курсі подій і тенденцій. Але головне, на цих зустрічах керівники бізнесу мають можливість презентувати свої компанії, безпосередньо налагоджувати контакти з потенційними партнерами. Цієї осені я зокрема був на конференції по торговому фінансуванню в Лугано і Global Grain в Женеві. Там були присутні також наші колеги з інших великих українських агрокомпаній. Провів безліч переговорів, і хочу зазначити, що іноземні партнери серйозно цікавляться Україною як бізнес-майданчиком, але поки побоюються інвестувати кошти. Ми намагаємося презентувати Україну, в тому числі і через показники, успіхи розвитку «Прометея». Але гроші люблять тишу. Фактор військових дій на сході країни багатьох зупиняє.
- І, на завершення - питання нетривіальне. Чи не хочете Ви очолити одне з держпідприємств? Адже Мінагро сьогодні проводить конкурси на заміщення вакантних місць. Можливо, Ви могли б зробити ефективним якесь ДП ....

Ні, мені цікаво розвивати далі свій бізнес. А що стосується держпідприємств, то в умовах ринкової економіки, я вважаю, вони повинні бути в рівних умовах з іншими гравцями ринку. Тут виживає найсильніший, і визначати це буде конкуренція.

Марія Бровінская

Читайте також

Виробничі компанії ГК «Прометей» планують отримати рекордну врожайність озимого ячменю

Група «Прометей» успішно завершує збір ячменю і пшениці, освоївши збир...

30.07.2021
Благодійний фонд Рафаеля Горояна виділив кошти на ремонт школи і День села Шевченкове

​Благодійний фонд Рафаеля Горояна за традицією допомагає соціальним об...

12.10.2018
Агромаркети групи компаній «Прометей» збільшили продажі ЗЗР та посівного матеріалу на 200%

Більше двох років тому група «Прометей» вивела на ринок інноваційний б...

28.05.2021