«У людей, які поливають свою історію брудом, немає майбутнього»: Інтерв'ю з власником ГК «Прометей» Рафаелем Горояном

07.10.2020

В інтерв'ю з бізнесменом ми поговорили про відновлення будівництва офісної будівлі компанії в центрі Миколаєва, яке простоювало майже 10 років, про те, хто допоміг зрушити це питання з «мертвої точки», про інвестиційну привабливість Миколаєва, і про те, якими принципами керується Рафаель Гороян , коли приймає на роботу людей. Також мова йшла про те, як на компанії відбився коронакрізіс, коли чекати економічної кризи, і про багато іншого.

- У липні 2017 роки нам в інтерв'ю ви заявили, що якщо на будівельному об'єкті в центрі Миколаєва з'явиться кран, то це означає, що вам вдалося зрушити питання з мертвої точки в законодавчому полі. Судячи з того, що я сьогодні бачу то питання зрушилося?

- Так, ви абсолютно праві, питання рухається. Понад десять років тому ми зарезервували в бюджеті компанії кошти на будівництво нового офісу на вул. Потьомкінських, але не змогли побудувати його так швидко, як планували.
На жаль, зіткнулися з тим, що на законодавчому рівні у нас ніби як є закон, який захищає підприємців. Але є і процесуальні «містечкові» внутрішні закони, які мої бідні юристи узгоджували довгі роки.

Але пройшовши через всі муки пекла, нам вдалося вийти на фінішну пряму будівництва на законних підставах. Ми пройшли всі щаблі, які диктує нам законодавча і місцева влада.


- Коли питання зрушилося з місця?

- Майже півтора року тому з нами зв'язалися міська влада і запропонували обговорити проблему в міськраді. До слова, нещодавно був день народження компанії «Ніка-Тера», куди ми були запрошені, і мер згадував, що першою моєю фразою на цій зустрічі було: «Я хабарів не плачу». Це мій принцип ще зі студентських часів. Після моєї фрази мер засміявся, ми сіли за великий круглий стіл і почали говорити про життя, про місто. Після, пішла розмова про Потьомкінських і про те, що необхідно для того, щоб завершити будівництво. Я пояснив, що ми не можемо пройти через ряд структур. В основному нам заважала прокуратура, якщо ви пам'ятаєте війну з Миколою Стояновим (прокурор Миколаївської області в 2003-2004, 2005-2011 роках, - ПН).

- Так а в чому була допомога мера Олександра Сенкевича?

- Я людина дуже прямий: що думаю, те й кажу. За це іноді страждаю. Мер в даній ситуації показав, що бізнес не повинен йти «на поклон» до міської влади і не повинен платити якісь хабарі. Чиновник нарешті зрозумів, що потрібно місту - сприяти бізнесу, створювати комфортну майданчик для будівництва, створюючи в місті сучасні будівлі і робочі місця для молоді.

Все було максимум прозоро і прагматично: нам запропонували створити робочу групу, з боку міськвиконкому представники - архітектури, земельного управління, юристи та представники компанії «Прометей». Мер в деталях пішов в проблему, розібрався, взяв проблему під контроль і в результаті як ви помітили, справа йде до фінішу, навіть намічається другий корпус, хоча прокуратура подала на нас до суду, і ми до сих пір судимося.

- Це буде ваше офісна будівля?

- Так, це будівля буде обслуговувати компанію «Прометей». І хочу твердо заявити, що аналога цьому офісу немає в місті. Я колись будував ОТР-Банк, і це було дорого, тут же воно мені стало в рази дорожче. Швейцарська технологія, вентильований фасад - над стіною паралельно металевої конструкції одягається шахматка-плитка, і таким чином це підкреслює якість будівлі, не пропускає холод і утримує тепло. Фасадна частина - вірменський туф, який кораблями, поїздами, літаками привезли до Миколаєва з Вірменії. Другий корпус буде теж з цього матеріалу, і мостами буде об'єднуватися з основним корпусом.

Але якби не позиція Олександра Федоровича, то замість цієї краси городяни бачили б нетрі, а ще років десять, і ця будівля прийшло б в непридатність, і в місті був би черговий недобуд. А так в цій будівлі заплановано 500 робочих місць.

Хоча зараз інвестиції в будівництво в місті - це збиткова справа. Ця будівля - це якість, це для себе, для історії міста. Я хочу, щоб навіть через триста років про це говорили, і дизайн навіть тоді був модним. Внутрішні служби, звичайно, лають за таку неефективну інвестицію, але я пояснюю просто - це для душі, нуль комерції, все запобіжники щодо вартості зняті. Заради грошей я робив років п'ятнадцять-двадцять тому. Зараз це вже не заради грошей, тут будується з душею і для душі. Мені дивуються мої проектанти і будівельники, чому я так дорого строю. Вони не розуміють ці речі.

- І як ви їм це пояснюєте?