Український експортоорієнтований бізнес постраждав не лише від окупації, обстрілів і внутрішньої економічної кризи. Обірвалися або ускладнилися шляхи поставок на зовнішні ринки. І це тільки частина викликів. Однак успішні компанії адаптувалися і продовжили зовнішню торгівлю. Чого в них можна навчитися?
Торік український товарний експорт скоротився на третину — до 64,9% від показника 2021 р. (тоді як імпорт просів на чверть). Загалом сукупна виручка України становила лише $44,15 млрд (за вартості імпорту $55,27 млрд).
Звісно, причиною обвалу було повномасштабне вторгнення Росії, основними ж факторами стали: окупація територій і фізичне руйнування підприємств та інфраструктури, розриви логістичних ланцюжків та зв´язків з іноземними контрагентами, зниження зовнішнього попиту на фоні глобальної рецесії, проблеми із залученням фінансових ресурсів, а також дефіцит електроенергії.
При цьому суттєво трансформувалася структура експорту, про що ми докладніше писали в минулих статтях. Найбільша зміна — скорочення частки металургійної продукції через фізичне знищення або окупацію частини потужностей (особливо комбінатів у Маріуполі) та блокування морського шляху поставок. Такого сценарію вдалося уникнути агросектору завдяки "зеленому коридору" Чорним морем для зернових, який запрацював з серпня. За даними Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", торік виручка від продажу 38,5 млн т вітчизняного зерна становила $9,1 млрд. Хоча експортні показники впали і в цьому сегменті: в останній довоєнний рік вивезли 50,8 млн т зернових на $12,3 млрд.
Разом з тим агропродукція (переважно зерно) та товари гірничо-металургійного комплексу (переважно чорні метали та залізні руди) залишаються основними статтями українського експорту. У IV кварталі 2022 р. поставки продовольчих товарів становили майже дві третини загального товарного експорту.
Початок 2023 р. показав продовження торішніх тенденцій у структурі продажів за кордон. У січні, за даними НБУ, обсяги експорту товарів становили $2,9 млрд, що на 47,4% менше ніж у першому місяці минулого року (при зниженні імпорту лише на 16,6%). Експорт продовольчих товарів скоротився на 32,5%, зокрема за рахунок зернових (мінус 41%), олій та олійного насіння (мінус 18,9%). Порівняно з січнем минулого року також обвалилися продажі за основними товарними групами — чорними та кольоровими металами (на 78,5%), мінеральними продуктами (на 65,6%), продукцією хімпрому (на 62,5%) і машинобудування (на 46,4%) тощо.
Що ж до послуг, то маємо лише узагальнені дані НБУ (Держстат інформацію не публікує): якщо у 2021 р. експорт стабільно перевищував імпорт, то з часу російського вторгнення все навпаки: наприклад, в липні 2022 р.: $1,21 млрд проти $2,34 млрд на користь імпорту, а в січні 2023 р. — $1,27 млрд проти $2,67 млрд. Експорт знизився переважно за рахунок скорочення послуг з переробки мінеральних ресурсів, що належать іншим сторонам, і транспортних послуг, а імпорт зріс через витрати короткострокових мігрантів за кордоном. Навіть експорт комп´ютерних послуг скорочувався наприкінці минулого — на початку поточного року. Хоча саме IT-галузь, єдина в Україні, за підсумками 2022 р. втрималася на експортних показниках, співставних з довоєнними.
Ситуація в міжнародній торгівлі залишається складною. Ключове завдання — розблокувати чорноморські порти для відправки на експорт лише агропродукції. А виклики попереду не менш значні. За прогнозом НБУ, у поточному році імпорт товарів і послуг перевищить експорт на $50,9 млрд (для порівняння, у 2022 р. сальдо було мінус $23,8 млрд, 2021 р. мінус $2,7 млрд) Очікується, що експорт товарів зменшиться через гірші врожаї та дефіцит електрики, а імпорт зросте внаслідок підвищеного попиту на енергоносії і товари, що забезпечують енергоавтономність, а також необхідности відбудови країни. Крім того ще вищими будуть витрати вимушених мігрантів за кордоном через довше збереження безпекових ризиків. Хоча ситуація не безнадійна. Одним з перспективних варіантів збільшення експорту є стратегія заміщення російських виробників на іноземних ринках.
Однак агреговані показники не відображають тих зусиль, яких докладають конкретні компанії, щоб залишитися в міжнародній торгівлі або й виходити на нові ринки. І таким чином залучати в Україну валюту, зберігати робочі місця та виробничий потенціал. У різних галузях є багато успішних прикладів. Цей досвід варто знати і вивчити. "ДС" представляє десятку компаній-експортерів, які показали зразок стійкості у цей скрутний час. Ми враховували не тільки фізичні обсяги, а й характеристики самої проданої продукції, а також безпосередні зусилля, докладені бізнесами, щоб залишатися у грі, заробляти і гідно представляти Україну на міжнародній торговельній арені.
Група компаній "Прометей", зернотрейдер
Група компаній "Прометей" зазнала втрат торік, але вчасно адаптувалась до умов війни, переорієнтувавшись на нові логістичні шляхи. Експортна виручка зернотрейдера у 2022 р. склала $280 млн.
З початком повномасштабного вторгнення суттєво змінилася структура продажів компанії. Щоб бодай частково компенсувати втрачений морський експорт із Миколаєва, Бердянська, Херсона, та, тимчасово, Одеси, "Прометей" налагодив доставку зерна через Дунайські порти, а також автотранспортом й залізницею. Завдяки цим каналам вдалося поставляти за кордон майже 50 тис. т продукції за місяць. Основним пунктом призначення були європейські країни. А після відкриття зернового коридору експортні поставки зросли до 80—100 тис. т за місяць.
Компанія не тільки зіткнулася з логістичними проблемами, пов´язаними з війною, а й зазнала великих збитків безпосередньо внаслідок дій ворожої армії. Зокрема, з 34 елеваторів вісім дістали сильні пошкодження, в окупації залишаються ще чотири зерносховища, заміновано 2 000 га землі.
